ЄС відреагував на заклик протидіяти перешкодам для супутникової навігації

ЄС визначив чіткий перелік дій у відповідь на загрози для супутникової навігації.

Як вже повідомлялося, сімнадцять країн-членів ЄС звернулися до європейських інституцій із вимогою оперативно відреагувати на навмисне втручання у роботу глобальних навігаційних супутникових систем (GNSS). Автори звернення підкреслили, що такі перешкоди не є випадковістю, а вважаються спланованими гібридними атаками, організованими Росією та Білоруссю, з основною метою — вплинути на технологічні процеси, особливо у сфері транспорту.

Це питання було предметом розгляду 5 червня на засіданні Ради ЄС, присвяченому темам транспорту, енергетики та телекомунікацій. У відповідь на це Генеральний секретаріат Ради підготував документ про консолідацію зусиль для запобігання загрозам блокування та фальсифікації GNSS-сигналів.

У затвердженому списку рекомендацій для транспортних міністрів виокремлюють такі основоположні напрями:

Провести аналіз і узгодити позицію щодо можливого призупинення права користування реєстрацією радіочастот в ITU для Росії та Білорусі на час активних перешкод GNSS. Зафіксовані тисячі епізодів такого втручання протягом останніх 18 місяців, а представлені дотепер кроки ITU не дали очікуваного результату.

Зменшити залежність транспортної системи від супутникових навігаційних рішень, активізуючи впровадження альтернативних чи додаткових — зокрема, наземних — систем. Зусилля ЄС можуть бути спрямовані на прискорення розвитку волоконно-оптичних систем синхронізації часу або партнерство із програмою eLoran, яку наразі розгортає Велика Британія, з метою гарантування безперервної навігації та точної передачі часу у межах Європи.

Впровадити регулярну підготовку пілотів, авіаційних диспетчерів та спеціалістів з електронної безпеки до дій у ситуаціях збоїв GNSS — зокрема, ознайомлення з резервними алгоритмами навігації та процедур реагування. Незважаючи на вже наявні тренінги в низці організацій, існує потреба у їхньому вдосконаленні та стандартизації.

Посилити роботу між учасниками транспортної галузі та виробниками — над оновленням систем безпеки, запровадженням інструментів для самозахисту й перевіркою стану резервних каналів керування та навігації, альтернативних до супутникових. Якщо для авіації ці заходи вже активно реалізуються, то в морських і транспортних секторах це поки ускладнено.

Довести до відома ключових інфраструктурних операторів та виробників дронів інформацію про підвищену загрозу наслідків перешкод для GNSS. Проте, як підкреслено, практична реалізація захисту ускладнюється нестачею легкодоступних альтернатив.

Сформувати адресні плани з протидії ризикам для таких галузей як космічна, авіаційна, морська та телекомунікаційна для уникнення дублювання роботи та забезпечення погоджених дій як на національному, так і на загальноєвропейському рівнях.

Зміцнювати партнерства із міжнародними структурам (ITU, ICAO, IMO, EASA, EMSA, IATA, EUROCONTROL) для належного рівня координації.

Більшість запропонованих кроків можуть бути реалізовані на рівні національних міністерств, проте низка пунктів потребує колективних узгоджених рішень усієї європейської спільноти.